З особливим піднесенням збиралися ми з Михалком Скаліцкім 11 травня на Радянську – довгих два тижні не бачилися зі своїми вуличними читачами, потенційними покупцями щорічників «Літера Н.»! Оце буде дєньок! Розпродамося!
Я нагрузив повну сумку щорічників, взяв стілець, гроші, гарний настрій та й рушив.
Мабуть і Міша в цей час наповнив торбину нашими книгами, теж взяв стільця, теж – гроші, повний вагон настрою, попрощався з дружиною і – гайда на Радянську!

На головній вулиці міста, біля Каштанового скверу, все було як завжди: хлопець, що торгує кактусами, гарні дівчата, трохи сонечка (а нам більше й не треба), літня кафешка поруч…
Читач все не йшов, але ми з Мішею не звертали на те уваги: тринділи про все підряд, дивилися на дівочі ніжки, сумували за хитрим дядьком, що кожного разу просить на шару почитати нашого журналу, заздрили продавцям картин, що розташувалися поруч і мали покупців та, звісно, гроші (як я помітив, після кожної проданої картини, не важливо чиєї, вони купкою бігли у кафешку напроти – що пили (чи їли, себто закусювали) не знаю, але настрій у них був покращений).
Оце так і стояли ми, іноді відповідаючи на питання «Сколька?» або «А шо ета?», поки не з’явилися на горизонті учасники літературного гуртку «Секрет».
Вони в усі очі дивилися на нас, виглядаючи один з-за одного. Звичайно, не привіталися, як ніколи справжні класики літератури не вітаються із начінающімі балбєсамі, вроді нас з Мішею. Намагалися прочитати наш супердевіз «Купи щорічник «Літера Н.» - підтримай миколаївського поета!».
Та й… та й усе.
Вони пішли собі далі, купаючись у промінях світла та слави, чітко відчуваючи на своїх спинах наші заздрісні погляди.

Від душі посміявшись, ми з Мішею продовжили розмову.
Здається, тоді ми вже говорили про політику. Тим часом потенційні покупці частіше почали цікавитися щорічниками.
…Але книги наші того дня так і не купили. Мабуть таки сглазив хтось. Я навіть знаю – хто. Але прізвища не скажу.
Поки що.

Коротше кажучі, ми, незрозуміло чому радісні, закінчили нашу чергову вуличну презентацію близько п’ятої. Домовилися, що до літа ще раз вийдемо на Радянську. Ну а після літа буде вже нова, третя, книга «Літера Н. за 2006 рік».

Євген Проворний, співвидр «ЛН»

Постійна інформація редакції журналу "Літера Н."
…Щоб почитати тексти авторів нашого журналу, радимо зайти до магазину «Кобзар» (1-а Слобідська – проспект Леніна) або до магазину «Магістр» (Потьомкінська, 57 – біля Лялькового театру) та придбати щорічники «Літера Н. за 2004-й рік», «Літера Н. за 2005-й рік».
З розділу АРХІВ цього ресурсу можна також усе це діло просто закачати й роздрукувати самому.